Що таке Український ПЕН?

Міжнародний ПЕН-клуб (International PEN Club) був заснований 1921 року в Лондоні за ініціативи письменників Джона Ґолсуорсі та Кетрін Емі Доусон-Скотт. Ґолсуорсі став першим президентом організації, а серед її перших членів були Герберт Веллс, Бернард Шоу та Джозеф Конрад.

ПЕН став однією з перших міжнародних правозахисних організацій, а також першим міжнародним об’єднанням письменників. Головні цінності ПЕН закріплені в його Хартії, яка була ратифікована 1948 року. ПЕН виступає проти будь-яких форм дискримінації та обмеження свободи слова, сприяє порозумінню між народами і захищає культурну спадщину людства.

У ХХІ столітті ПЕН-центри перестали використовувати у своїй назві слово "клуб", яка вказувала на закритість організації. Саме тому сьогодні правильно говорити Міжнародний ПЕН (PEN International) та Український ПЕН (PEN Ukraine)

На сьогодні у світі існує 139 національних центрів ПЕН. Головний офіс Міжнародного ПЕН, який координує і консультує інші центри, розташований у Лондоні.

Пріоритети в діяльності національних центрів ПЕН може визначати культурна та політична ситуація в певній країні.

Щоосені Міжнародний ПЕН організовує в одній із країн світу ПЕН-Конгрес, на якому збираються керівники та члени інших національних ПЕН-центрів, щоби переобрати міжнародне керівництво та ухвалити правозахисні резолюції ПЕН. 2017 року Міжнародний ПЕН-Конгрес уперше відбувся в Україні (Львів).

Український ПЕН був заснований 1989 року і прийнятий до Міжнародного ПЕН 1990-го. Першим президентом Українського ПЕН був Микола Вінграновський (1989-1993), потому ПЕН в Україні очолював Євген Сверстюк (1993-2010). 2010-го, з обрання президентом правозахисника, публіциста Мирослава Мариновича, Український ПЕН починає провадити системну літературну та правозахисну діяльність в Україні та за кордоном. 2014-го президентом Українського ПЕН було обрано Миколу Рябчука, у грудні 2018 року – Андрія Куркова, з листопада 2022-го року президентом Українського ПЕН став Володимир Єрмоленко.

Із часу заснування ПЕН, коли до його складу входили лише письменники, коло потенційних членів організації розширилося. Головні критерії для вступу в ПЕН – поділяти цінності організації, перелічені в її Хартії, та мати бажання сприяти розвитку літератури і захищати свободу слова в Україні та світі. Тож до Українського ПЕН сьогодні входять не лише письменники, а й правозахисники, перекладачі, журналісти, науковці-гуманітарії, видавці,культурні менеджери, драматурги, сценаристи – понад 170 членів.

За Статутом Українського ПЕН, рішення про вступ нових членів ухвалює Виконавча Рада. Кожен новий член має подати на її розгляд біографію, бібліографічну довідку, мотиваційний лист та дві рекомендації від інших дійсних членів Українського ПЕН. Фінальне рішення щодо приєднання нових авторів до організації ухвалюють усі члени ПЕН.

Про своє бажання вступити в ПЕН можна повідомити за адресою ukraine.pen@gmail.com, надіславши також на неї свою біо- та бібліографію

Діяльність Українського ПЕН спрямована насамперед на захист свободи слова та прав авторів, сприяння розвитку літератури та налагодження міжнародної культурної співпраці. ПЕН в Україні організовує правозахисні акції, ініціює написання відкритих листів та звернень, пов’язаних із порушенням прав та свобод авторів. Окрім того, Український ПЕН є засновником або співзасновником чотирьох премій, які вручаються щорічно – Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики, Премії імені Василя Стуса за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції, Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу, Премії імені Георгія Ґонґадзе для українських журналістів. Також ПЕН заснував Харківську літературну резиденцію, Дискусійний ПЕН-клуб, проєкт "Мереживо", організовує в Україні щорічну Регіональну зустріч ПЕН-центрів, проводить фестиваль-воркшоп для молодих авторів "Прописи", "Дні есеїстики" тощо

Щороку 15 листопада Український ПЕН проводить міжнародні акції та інформаційні кампанії до Дня ув’язненого письменника (Дня порожніх стільців).

Від 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, організація зосередилася на кількох головних векторах своєї роботи:

• Інформування міжнародної аудиторії про війну росії проти України
• Документування злочинів росії проти українських медіа та культури
• Збереження пам’яті про загиблих журналістів та культурних діячів
• Проговорення і фіксація досвіду, який переживають сьогодні українці
• Відновлення культурного життя в Україні
• Підтримка пошкоджених росією українських бібліотек

Найважливіша нова ініціатива ПЕН, що стартувала у червні 2022 року, – літературно-волонтерські поїздки на прифронтові та деокуповані території України. До поїздок щомісяця долучаються українські та іноземні автори.

Також у межах програми "Незламні бібліотеки" ПЕН збирає та передає для бібліотек сотні книжок українською мовою. У 2023 році ПЕН отримав 25 000 нових видань англійською мовою для книгозбірень від британського фонду Book Aid International.

У листопаді 2022 року ПЕН ініціював програму In Solidarity With Ukraine, в рамках якої Україну регулярно відвідують автори з Європи, Азії, Америки, Африки.

Влітку 2022 року в Києві запрацював Простір PEN Ukraine, де щотижня відбуваються дискусії, презентації, квартирники, художні та фотовиставки, літературні читання, зокрема щомісячно – Кіноклуб DocuDays та Читацький ПЕН-клуб.

З 24 лютого 2022 року Український ПЕН веде моніторинг втрат українських медійників та культурних діячів, котрі загинули під час повномасштабної війни росії проти України.

Ще одним довготривалим проєктом організації є серія "Бібліотека Українського ПЕН". До неї входять книжки, котрі були опубліковані за кураторської та організаційної підтримки ПЕН, зокрема, такі видання: "Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші" Володимира Вакуленка-К., "Поміж сирен. Нові вірші війни", "Слова і кулі", "Діалоги про війну" тощо.

Також серед ініціатив Українського ПЕН, запущених після 24 лютого 2022 року, – "Вільні голоси Криму", "Люди культури, яких забрала війна", "RECвієм", "Власні назви" та ін.

Ні, Український ПЕН не займається виданням чи перекладом книжок. Поза тим ПЕН підтримує перекладацьку діяльність і організовує окремі перекладацькі проекти. Зокрема, 2018 року спільно з фондом "Відродження" Український ПЕН оголосив програму міні-ґрантів PEN Ukraine Translation Fund Grants, у рамках якої був підтриманий переклад книжки оповідань Олега Сенцова англійською, німецькою та польською мовами. Також ПЕН не видає власні книжки, але надає гриф "Бібліотека Українського ПЕН" виданням, які вийшли за його організаційної чи кураторської підтримки.

Український ПЕН є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок підтримки окремих ґрантодавців і меценатів, а також внесків своїх членів.

Головним критерієм для вступу в ПЕН є не кількість виданих книжок і навіть не рекомендації колег, а заява, в якій майбутній член організації обіцяє дотримуватися принципів, перелічених у Хартії ПЕН. Вступаючи в ПЕН, його члени зобов’язуються робити все можливе для того, щоби розвивати літературу та протистояти будь-яким формам утисків свободи слова та вираження поглядів в Україні та світі. Головним питанням у ПЕН є "Що я можу зробити для інших?", а не що "ПЕН може зробити для мене?" Тому, на відміну від інших професійних організацій, в основі ПЕН насамперед – спільні цінності.